Володимир Вернадський

Український вчений, який увійшов в історію, як патріарх біогеохімії та вчення про ноосферу.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Володимира Вернадського справедливо вважають основоположником біогеохімії, геохімії та радіогеології.

Він є творцем найбільш глибинних наукових праць присвячених дослідженням хімічного складу земної кори, атмосфери та гідросфери.

Вчений детально вивчив природню механіку міграції хімічних елементів у земній корі та місце радіоактивних елементів в процесі її формування.

Дослідив природу формування мінералів та розширив наукові межі в площині кристалографії.

Протягом років свого життя він зробив багато наукових відкриттів та відіграв доленосну роль у науково-організаційній діяльності.

Зокрема він став почесним академіком низки зарубіжних академій, а також організатором та першим президентом Української Академії наук.

У ранні роки своє навчання почав з вступу у Харківську гімназію, а за 36 років перебування у науці стає академіком Петербурзької Академії та професором Московського університету.

У дитинстві досить часто бував у Харкові та Києві де мешкали його прямі родичі, зокрема бабуся В.Константинович та представники материнського роду Старицьких.

У період навчання одне літо провів в Полтаві у садибі Квітки-Основ’яненка.

Його родина складалася з етнічних українців ( пращури по лінії батька – учасники визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, а прадід вченого навчався в Києво-Могилянській академії) і саме тому Вернадські з осудом відреагували на царські циркуляри, які ставили під заборону українську мову.

Не задовго до своєї смерті Вернадський передав частину своїх наукових праць та спогадів саме Українській Академії наук архітектором якої він був.

Після жовтневого перевороту та у період громадянської війни Володимира Вернадського було запрошено до Києва урядом Гетьмана Скоропадського.

Разом з ним з Москви до столиці новоутвореної Української Держави переїздить близько 20 вчених.

Гетьманський уряд покладає на Вернадського місію створення Національної бібліотеки та Академії наук.

Однією з перших в структурі останньої було створено біохімічну лабораторію.

Її першим відкриттям було встановлення факту наявністі в організмі мишей нікелю.

Геохімічне дослідження рослин стало основою гіпотези, що в землі є вже відомі тоді 87 хімічних елементів.

З поразкою гетьманської України Вернадський повертається до Петербургу і нововстановлена більшовицька влада призначає його директором Радієвого інституту, а з 1935-го року організовує Комісію з вивчення важкої води та працює над проблемою «життя в космосі».

Володимир Вернадський помер за кілька місяців до завершення другої Світової війни та похований у Москві на Новодівичому цвинтарі.



post_likes( '' ); }?>
/**/