Поп-арт

Фундатор відомого напрямку експерементального мистецтва та культова постать постмодерністської культури – Енді Уорхол походив з родини карпатських українців

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Енді Уорхол культова постать сучасного мистецтва. У історію експерементального арту він увійшов як засновник поп-арту.

Діапазон його творчості розповсюдив свої впливи на художню царину, на сферу літератури, дизайну, кінематографу.

Справжнє ім’я митця звучить, як Андрій Варгола. Він народився у місті Піттсбург (штат Пенсильванія, США) у лемківській родині 1929-го року.

Його батьки емігрували до Америки з карпато-українського села Микова, що розташовується на території, яка входить нині у склад Словаччини.

З 1945 року навчається у Технологічному інституті Карнегі на відділенні Малювання та дизайну. З третього курсу починає працювати оформителем вітрин найбільшого у Піттсбурзі універмагу.

У 1949-му році влаштовується на посаду ілюстратора до редакції одного нью-йоркського журналу.

У 1960-их роках обирає темою для своїх картин американські продукти : консерви фірми Кембелз і пляшки з-під Кока-Коли. У цей же творчий період художник малює типові для поп-арту слайдовані портрети відомих представників масової культури : Мерилін Монро, Елізабет Тейлор, Джимом Моррісоном та Елвісом Преслі, чим і визначає головні ознаки цього напряму сучасного експерементального мистецтва.

Радикальні арт-критики відразу звернули увагу на ці полотна, заявивши, що твори молодого художника майстерно розкривають вульгарність, порожнечу і безликість західної культури масового споживання.

У другій половині 1960-их рр. Енді Уорхол виявляє інтерес до кіно.

До кінця свого життя він відзніме та прийме участь у продюсуванні понад 500 кінокартин. Більшість з його кіноробіт – до міри безсюжетні фільми тривалістю до 25 годин, протягом яких на екрані бродять голі учасники уорхолової мистецької “фабрики” у Манхеттені, на зразок Джо Далессандро та Ідді Седвіг.

Одночасно з експериментами у любительському кіно Уорхол створює і продюсує першу альтернативну рок-групу − The Velvet Underground.

Він також виступив дизайнером обкладинок ряду концептуальних альбомів, наприклад, “Sticky Fingers” групи The Rolling Stones.

Навколо Уорхола склалася особлива субкультура молоді, одна з учасниць якої − феміністка Валері Соланас − в 1968 році вистрілила в “учителя”, важко поранивши його. Уорхол дивом залишився живий.

Помер “деміург поп-арту” звичайною смертю від серцевого нападу 1987 року.




post_likes( '' ); }?>
/**/