Аеропорт Орлі

Одна з легенд говорить про прямий зв’язок назви міжнародного аеропорту Орлі з ім’ям відомого французького дипломата , який походив з України.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

. За легендою, одна з найбільших злітних смуг Франції (Міжнародний Аеропорт Орлі) була побудована на землях, які історично належали відомому міжнародному дипломату та полковнику французької армії з українським корінням – Григору Орлику (1702 — 1759).

Хоч ця версія походження назви міста Орлі не є науково доведеною, вона слугує промовистим посиланням до колоритної постаті відомого європейського дипломата XVIII століття , який був українцем.

Будучи сином талановитого воєнно-політичного діяча та гетьмана в екзилі – Плипа Орлика, він за своє життя став довіреною особою короля Речі Посолитої у вигнанні – Станіслава Лєщинського та дипломатичним агентом на службі французького короля Людовіка XV.

Емігрував разом з батьками до Європи одразу ж після програної битви під Полтавою, де його батько разом з Мазепою виступили проти військ російського царя.

За іронією долі хрещеною хлопчика стала дружина генерального судді Кочубея, який зрадив гетьмана Мазепу і доповів Петру І про таємний союз між козаками та шведським королем.

Отримав блискучу освіту в Лундському університеті (другому найстарішому шведському університеті).

Перд французькою аристократією довів своє дворянське походження і одружився на Луїзі — Гелені Ле Брюн де-Дентевіль, яка була донькою маркіза.

Здобувши визнання на дипломатичній ниві, надавав послуги у сфері зовнішньополітичної діяльності також і шведському престолу, через що від короля отримував фінансові гонорари.

Служив офіцером-прапороносцем у армії шведського короля Карла та вперше у житті взяв участь у бойовій операції довкола штурму фортеці Штральзунд.

6 років прослужив у лавах Саксонської гвардії та став ад’ютантом польського коронного гетьмана Станіслава Ржевуцького.

Тривалий час був генерал-адьютантом польського короля.

Згодом був призначений Людовіком ХV командувачем полку «Королівські поляки» в складі французької армії.

Син українського гетьмана гідно відзначився у семилітній війні (1756–1763 рр.) та був підвищений до рангу генерал-поручника.

Мав високі нагороди шведського короля «Великий хрест ордена Меча» та володів французьким орденом «Хрест Святого Луї». Двічі був поранений та помер у шпиталі в наслідок отриманих травм.



post_likes( '' ); }?>
/**/