Акустика

Микола Андрєєв – видатний фізик з Сумщини суттєво розширив наукові уявлення про звук, став почесним доктором-інженером Дрезденського технічного університету.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Український фізик зі Слобожанщини Микола Андрєєв (1880 – 1970) помітно розширив пануючі на той час уявлення про фізичні властивості звуку.

Його, цілком обгрунтовано вважають родоначальником сучасної акустики та високо оцінюють створену ним строгу теорію поширення звуку в рухомих середовищах і теорію нелінійної акустики.

У 1908 році він став членом Французького фізичного товариства. Навчався у Базельському університеті, а після революції 1917 року працював у Московському університеті.

У 1953 році Микола Андрєєв став академіком АН СРСР і того ж року став членом Міжнародної акустичної комісії.

У 1959 році Дрезденський технічний університет надає йому звання почесного доктора-інженера.

Основні наукові здобутки М. Андреєва пов’язані з розробкою теорії коливань і вивченням проблем акустики.

У цій галузі вчений залишив глибокий слід і був піонером у вирішенні широкого кола завдань.

Він є автором строгої теорії розподілу звукових хвиль у рухомих середовищах, розробив теорію розповсюдження хвиль уздовж поглинаючих поверхонь і теорію акустичних фільтрів.

Низка праць М. Андреєва присвячена вивченню спектра затухаючих коливань, коливань кристалічних та анізотропних середовищ, реверберації звуку та звукоізоляції.

Чітке розуміння завдань і глибокі знання допомагали вченому визначати ключові проблеми і знаходити сміливі й оптимальні шляхи їх вирішення.

Вчений-новатор зробив суттєвий внесок у розвиток гідроакустики, архітектурної та біологічної акустики.

Його здобутки мають велике практичне значення і застосовуються у різних галузях техніки.

Під керівництвом М. Андреєва в СРСР уперше було проведено дослідження з нелінійної акустики та поширення звуку в шаруватих середовищах.



post_likes( '' ); }?>
/**/