Акустика

Микола Андрєєв – видатний фізик з Сумщини суттєво розширив наукові уявлення про звук, став почесним доктором-інженером Дрезденського технічного університету.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Український фізик зі Слобожанщини Микола Андрєєв (1880 – 1970) помітно розширив пануючі на той час уявлення про фізичні властивості звуку.

Його, цілком обгрунтовано вважають родоначальником сучасної акустики та високо оцінюють створену ним строгу теорію поширення звуку в рухомих середовищах і теорію нелінійної акустики.

У 1908 році він став членом Французького фізичного товариства. Навчався у Базельському університеті, а після революції 1917 року працював у Московському університеті.

У 1953 році Микола Андрєєв став академіком АН СРСР і того ж року став членом Міжнародної акустичної комісії.

У 1959 році Дрезденський технічний університет надає йому звання почесного доктора-інженера.

Основні наукові здобутки М. Андреєва пов’язані з розробкою теорії коливань і вивченням проблем акустики.

У цій галузі вчений залишив глибокий слід і був піонером у вирішенні широкого кола завдань.

Він є автором строгої теорії розподілу звукових хвиль у рухомих середовищах, розробив теорію розповсюдження хвиль уздовж поглинаючих поверхонь і теорію акустичних фільтрів.

Низка праць М. Андреєва присвячена вивченню спектра затухаючих коливань, коливань кристалічних та анізотропних середовищ, реверберації звуку та звукоізоляції.

Чітке розуміння завдань і глибокі знання допомагали вченому визначати ключові проблеми і знаходити сміливі й оптимальні шляхи їх вирішення.

Вчений-новатор зробив суттєвий внесок у розвиток гідроакустики, архітектурної та біологічної акустики.

Його здобутки мають велике практичне значення і застосовуються у різних галузях техніки.

Під керівництвом М. Андреєва в СРСР уперше було проведено дослідження з нелінійної акустики та поширення звуку в шаруватих середовищах.



post_likes( '' ); }?>

Интернет

Первую концепцию интернета в 1961 году сформулировал и опубликовал Леонард Кляйнрок, который был выходцем из семьи украинских эмигрантов.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Что Украина дала миру

Представитель эмигрантской семьи из Украины – Леонард Кляйнрок в 1961 году опубликовал научную работу, посвященную цифровым сетевым связям. На страницах своего научного произведения он смоделировал систему, способную разбивать файлы на отдельные части и передавать их посредством определенной связи. Такие идеи оказались востребованными в период «холодной войны» и на их платформ под патронатом правительства США научно-исследовательский проектный центр создал электронную сеть для связи между командными пунктами американской армии.

Своими идеями Леонард Кляйнрок опередил иысли ведущих разработчиков мировой паутины, в частности американца Джозефа Ликлайдера, который аналогичную работу публично презентовал в 1962 году. Уже в 1969 году под эгидой министерства обороны США стартовал проект, который предпологал создание надежной системы передачи информации на случай боевых действий. Разработка была поручена Калифорнийскому университету Лос-Анджелеса, Стэнфордскому исследовательскому центру, Университету штата Юта и Университету штата Калифорния в Санта-Барбари. Вскоре была запущена в действие первая сеть, получившая имя ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network – Сеть Агенства передовых исследований). Это сетевое соединение объединило все упомянутые исследовательские центры и стало предтечей интернета. Принципы его действия соответствовали передовым идеям Леонарда Кляйнрока. Благодаря этому ученого справедливо считают одним из прародителей интернета.



post_likes( '' ); }?>
/**/