Олександр Архипенко

Український скульптор, який став родоначальником традиції кубізму у мистецтві скульптури.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Першість у застосуванні принципів кубістичного живопису до пластичного мистецтва належить українському скульптору Олександру Архипенку.

Він народився у 1887 році у Києві і був молодшим сином професора Київського університету Порфирія Антоновича Архипенка – винахідника системи освітлення залізничних вагонів

. У 1902–1905 роках навчався в Київському художньому училищі, а 1908 році переїхав до Парижу.

Олександр Архипенко більшістю істориків сучасної культури вважається родоначальником кубізму в скульптурі.

Він першим вибудував універсальну форму з неевклідових форм та ввів у композиції допоміжні матеріали як-то скло, дерево, метал, целлулоїд. Роботими українця наснажувались – поет Аполлінер, художник Пікассо, дадаїст Дюшан та Делоне.

Промовистими та оригінальними за своїм пластичним авторським рішенням роботами було проторовано шлях до нових уявлень про форму та рельєф тіл.

Архипенко перший скульптор який, увів у скульптуру нові естетичні елементи — моделювання простору, вглиблені форми і прозорість.

Він засновує власні школи мистецтв і пластики у Парижі, Берліні, Нью-Йорку та стає першим українцем, який прийняв участь у Венеційському бієнале (1914-го року) .

«Боксери», «Солдат іде», «Гондольєр» – це лише частина його найактуальніших витворів, які на початку 20-го ст. відповідали провідним запитам конструктивізму.

Подальші віхи творчого становлення майстра помітно суголосили з засадами абстракціонізму та інших новітніх мистецьких течій.

«Жінка», 1918; «Жозефіна Бонапарте», 1935; «Заратустра», 1948; «Балерина», 1957 – увиразнили його індивідуальний стиль та принесли Олександру Архипенку світове визнання. Окрім того, майстром також створено новий різновид рельєфної різьби — т. зв. «скульптуромалярство».

Створені ним фігури питомо набиралися повноти об’єму за рахунок увиразнення барвами. Архипенко, також відкрив і обґрунтував принципи рухомого малярства, сконструювавши особливий механізм — «архипентуру».

Його роботи представлені у провідних музеях світу: Центр Помпіду в Парижі, музей Modern Art та галерея Соломона, Гугенгайма в Нью-Йорку, музеї Стокгольма, Берліна, Тель-Авіва, Москви.


post_likes( '' ); }?>
/**/