Золочівський хімік

Роалд Гоффман, українець єврейського походження став лауреатом нобелевської премії у сфері хімії

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Роалд Гоффман лауреат нобелевської премії за розробку теорії протікання хімічних реакцій.

Вчений походить з захудноукраїнського міста Золочів.

Його батько, випускник львівської політехніки, інженер Гілель загинув під час буремних подій другої Світової війни, а мати, разом з маленьким Роалдом спочатку виїхала до Кракова, а потім оселилася у Німеччині.

У 1949 році родина отримала дозвіл на переїзд до США.

Не дивлячись на те що більша частина життя Гоффмана пройшла за межами України він не втрачає зв’язки зі своєю Батьківщиною.

Провадячи багаторічне листування з жителями Золочіва він назвав Україну – землею обітованою свого серця.

У 2013 році Роалд був серед інтелектуалів, що підписали звернення світової академічної спільноти на підтримку українського Євромайдану.

post_likes( '' ); }?>

Анахарсис

Скіф який походив з берегів Дніпра став одним з семи античних мудреців, яких вважають фундаторами європейської філософії

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Архаїчне передання стародавніх греків насичене сказаннями про сім мудреців Еллади.

Більшість дослідників вважають, що саме вони є головною точкою відліку в історіі Європейської філософії.

Однак мало хто знає, що в число мудреців входив філософ, котрий народився та жив на берегах Дніпра.

Скіфський мислитель Анахарсис завдяки своїй мудрості здобув беззаперечне визнання серед еллінів та заклав наріжні камені філософської традиції, яка іделізувала природу та поєднувалась з гострим соціальним змістом у дусі кінізму.

Існує 50 інтенцій Анахарсиса на різні теми: про поведінку та взаємини між людьми; про людські чесноти; про заздрість; про значення мови; про мореплавство; про політику та суспільний устрій; про вино та шкоду пияцтва.

Також встановлено близько десяти листів адресованих лідійському цареві Крезу, Солону, тирану Гіппарху, Медоку, Анону, Терею та афінянам. Достеменно відомо, що Анахарсис був сином скіфського царя Гнура та братом царя Савлія та Кадуїта.

У 6 ст. до н.е. скіфський мудрець прибув до Афін де встановив довірливі стосунки з царем Солоном та відомим афінським ескулапом і мудрецем, скіфом Тоскаром.

Діоген Лаертський та Діодор Сицилійський у своїх творах зазначають, що Анахарсис відвідував лідійського царя Крьоза, якого перси вважали куратором в питаннях Скіфії.

Попри те, що знатний мудрець з берегів Борисфену лишив по собі філософське вчення, в історію європейської цивілізації він увійшов як винахідник якоря та модернізатор вітрил і гончарного кола.

Анахарсис був вбитий за наказом власного брата через те, що здійснював іноземний, а саме еліністичний язичницький обряд на честь Матері Богів.

Цей крок Анахарсиса скіфами був сприйнятий як зрада своєї аутентичної віри на користь грецького культу.

post_likes( '' ); }?>

Нестор Махно

Українець Нестор Махно став беззаперечним символом світового анархізму.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Символ світового анархізму – Нестор Махно, натхненник та керівник революційно визвольного руху на півдні України, командувач «Революційної повстанської армії України».

Він народився у селянській родині с. Гуляйполе, Олександрівського повіту (нині Запорізька обл.).

Рано залишився без батька, тож у дитячі роки змушений був заробляти на хліб працюючи у малярній майстерні та в купецькій лавці.

З юності став цікавитись суспільно-політичними ідеями та у 1906 році став членом анархістської групи «Спілка бідних хліборобів».

Неодноразово ув’язнювався за участь у революційних експропріаціях та пограбуваннях.

1911–1917 рр. відбував покарання у Бутирській тюрмі в Москві.

Після лютневої революції 1917 року повертається на Катеринославщину та розгортає активну агітаційно-організаційну діяльність у середовищі селян.

Формує «селянські вільні батальйони», а згодом Чорну Гвардію.

У протиборстві між Дирикторією Української Народної Республіки та більшовиками намагається посісти роль «третьої сили».

Проводить активні дії проти білогвардійської добровольчої армії та німецько-австрійського військового контингенту на території України.

Проводить підривну роботу проти уряду гетьмана П.Скоропадського.

За військові дії проти А.Денікіна був нагороджений орденом Червоного прапора.

У 1919 році «Революційна повстанська армія України (махновців)» нараховувала у своїх лавах понад 80 тисяч бійців.

З 1920 року радянська влада розгортає проти війська Махна широкомасштабну операцію зі знищення.

За рік після цього командувач селянської армії, разом з 77 прихильниками переходить кордон та опиняється у Румунії.

Живе у Бухаресті, згодом у Варшаві та Парижі.

В еміграції працював теслярем та робітником сцени паризької «Ґранд Опера» та в кіностудії Пате (фр. Pathé).

Образ Махно як народного героя залишив свій слід в багатьох народних піснях та творчості великих майстрів пера, зокрема А. Толстого та С. Єсеніна.

У 1936 році, під час громадянської війни в Іспанії ім’ям Махно була названа одна з воєнних бригад іспанських анархо-синдикалістів, які змагали проти армії генерала Франко.

Махно та махновщина є одним з символів світового анархістського руху.

post_likes( '' ); }?>

Ілля Муромець

Відомий билинний герой Ілля Муромець – найсильніший богатир Русі походив з Чернігівщини, а його нетлінні мощі зберігаються у ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Епічний герой київського циклу билин та екранізований у сучасних мультфільмах улюбленець дітей походив з історичної території України.

Прозаїчні оповіді про народного героя записані у вигляді казок та з часом перейшли у фолькльор деяких неслов’янських народів, зокрема фінів.

Постать Іллі Муромця має відлуння і в образі силача з українських народних казок на ім’я Чобіток.

Місце народження достеменно невідоме.

Припускають що це місто Моровійськ нині село Морівськ Козелецького району Чернігівської області, Україна.

Згідно з сюжетом билин богатир до 30 років не міг ходити (що підтвердили дослідження мощів святого, які нині зберігаються у Києво-Печерській Лаврі), однак після дивовижного зцілення він став воїном і за п’ять годин прибув до Києва аби поповнити лави дружини князя Володимира I.

Ця подія чітко свідчить на користь малої батьківщини героя в селищі Морівськ.

Богатир переміг Солов’я Розбійника біля Чернігова і здійснив багато інших подвигів.

Усю здобуту у походах здобич Ілля роздавав бідним.

Сім’ї не мав, а на старість став монахом у Києво-Печерському монастирі, де в підземеллях ближніх печер нині знаходяться його мощі.

В одній з битв епічний герой відбивався чоботом від ворогів, за що отримав прізвисько Чобіток.

В билинах давніх видань 19 ст. Іллю Муромця називають «старим козаком», щоправда вже в більш новіших виданнях слова «козак» вже не спостерігається.

За свідченням австрійського дипломата та хроніста Еріха Лясоти (1594 р.) – славний Богатир Ілля Муромець був похований в каплиці поза Св. Софією (неподалік центральної частини церкви). Його саркофаг зруйновано, а місце поховання його побратима в тій самій каплиці зберіглося.

Втім, в Києво — Печерській лаврі, за словами австрійського дипломата похований Богатир Чобітько, про якого народ склав легенду пов’язану з чоботом.

Хай би там як, але велика кількість історичних джерел підтверджують саме українське походження славетного Богатиря, що кардинально суперечить штучному образу Іллі Муромця як народного героя з етнічних російських територій.



post_likes( '' ); }?>

Голда Меїр

Жінка-політик, яка стояла біля витоків держави Ізраїль народилась та жила у Києві.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Ім’я цієї жінки назавжди залишилось в історії світової дипломатії та політики.

Гнучкість та принциповість її рішень багатьма підручниками з політології навіть сьогодні ставиться в приклад.

Проте мало хто знає, що жінка, яку справедливо вважають однією із засновників близькосхідної єврейської держави була киянкою.

Голда Меїр народилася у районі Бесарабки у Києві та проживала у будинку 5-а по вулиці Басейній до 1906-го року.

Після єврейських погромів родина Голди змушена була переїхати до Мілуокі, штат Вісконсін (США) .

У 1921 році разом з чоловіком та сестрою переїхала до Палестини.

Там вона суцільно присвячує себе налагодженню роботи сіоністських організацій та партій.

У 1929 році Голду обрано делегатом на Всесвітній сіоністський конгрес.

У роки Другої Світової війни вона активно агітує євреїв усього Світу приєднатися до боротьби на боці Великобританії.

Завдяки Голді Меїр 33 тисячі сіоністів вступило у війну в лавах Збройних Сил Британії.

Протягом свого життя вона обіймала найбільш ключові посади у Ізраїлі.

З 1948 року урядом близькосхідної держави Голді Меїр довірено чи не найскладнішу та найвідповідальнішу дипломатичну місію – стати першим послом Ізраїлю в СРСР.

У різні періоди державного становлення вона виконувала обов’язки прем’єр-міністра, міністра внутрішніх справ, міністра закордонних справ, міністра праці та соціальної політики.

Завдяки її харизмі та політичному хисту Ізраїль став одним з найуспішніших державних проектів нашої сучасності.



post_likes( '' ); }?>

Аеропорт Орлі

Одна з легенд говорить про прямий зв’язок назви міжнародного аеропорту Орлі з ім’ям відомого французького дипломата , який походив з України.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

. За легендою, одна з найбільших злітних смуг Франції (Міжнародний Аеропорт Орлі) була побудована на землях, які історично належали відомому міжнародному дипломату та полковнику французької армії з українським корінням – Григору Орлику (1702 — 1759).

Хоч ця версія походження назви міста Орлі не є науково доведеною, вона слугує промовистим посиланням до колоритної постаті відомого європейського дипломата XVIII століття , який був українцем.

Будучи сином талановитого воєнно-політичного діяча та гетьмана в екзилі – Плипа Орлика, він за своє життя став довіреною особою короля Речі Посолитої у вигнанні – Станіслава Лєщинського та дипломатичним агентом на службі французького короля Людовіка XV.

Емігрував разом з батьками до Європи одразу ж після програної битви під Полтавою, де його батько разом з Мазепою виступили проти військ російського царя.

За іронією долі хрещеною хлопчика стала дружина генерального судді Кочубея, який зрадив гетьмана Мазепу і доповів Петру І про таємний союз між козаками та шведським королем.

Отримав блискучу освіту в Лундському університеті (другому найстарішому шведському університеті).

Перд французькою аристократією довів своє дворянське походження і одружився на Луїзі — Гелені Ле Брюн де-Дентевіль, яка була донькою маркіза.

Здобувши визнання на дипломатичній ниві, надавав послуги у сфері зовнішньополітичної діяльності також і шведському престолу, через що від короля отримував фінансові гонорари.

Служив офіцером-прапороносцем у армії шведського короля Карла та вперше у житті взяв участь у бойовій операції довкола штурму фортеці Штральзунд.

6 років прослужив у лавах Саксонської гвардії та став ад’ютантом польського коронного гетьмана Станіслава Ржевуцького.

Тривалий час був генерал-адьютантом польського короля.

Згодом був призначений Людовіком ХV командувачем полку «Королівські поляки» в складі французької армії.

Син українського гетьмана гідно відзначився у семилітній війні (1756–1763 рр.) та був підвищений до рангу генерал-поручника.

Мав високі нагороди шведського короля «Великий хрест ордена Меча» та володів французьким орденом «Хрест Святого Луї». Двічі був поранений та помер у шпиталі в наслідок отриманих травм.



post_likes( '' ); }?>

DAVIDOFF

Всесвітньо відомий бренд тютюнових виробів та елітних аксесуарів заснував виходець з українського міста Новгород-Сіверський, що на Чернігівщині.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Окремі категорії сучасних товарів марковані назвою відомого бренду Давідофф в наш час успішно посіли полиці елітних крамниць.

При цьому мало хто знає, що засновник компанії зі світовим ім’ям, походив з українського міста Новгород-Сіверський, що на Чернігівщині.

Він народився в родині єврейського торгівця тютюном Генріха (Гілеля) Давидова (у эміграції — Анрі Давидофф) та Рашелі Орлової 11 березня 1906.

Зіно був найстаршим з чотирьох дітей. Документальні джерела також підтверджують той факт , що батько Зіно володів тютюновою крамничкою на київському Подолі.

Через загострення політичної ситуації та посиленням антисемітських настроїв родина Давидоффа емігрувала до Європи.

У 1911 році переселенці оселилися у Женеві, Швейцарія, де батько Зіно Давидоффа також відкрив тютюновий магазин.

Протягом відносно нетривалого часу він здобув популярність у середовищах російських емігрантів.

Яскравою візитівкою крамниці були спогади Зіно про те, що туди полюбляв заходити за порцією запошного тютюну вождь світового пролетаріату Володимир Ленін.

Переїхавши до Гавани молодий Давідофф став першим європейцем, який викурив унікальну кубинську сигару.

Спробувавши її, Зіновій забажав відіслати партію таких сигар батькові, оскільки той вже натякав, що улюбленому синові час самому заробляти витрачені на навчання гроші. Встановивши безпосередній діалог з революційною владою острова Свободи Зіно підтримав ідею команданте Че Гевари про ведення державної тютюнової монополії, однак не погодився із запропонованим урядом Куби рішенням виготовляти «народні сигари», тобто робити їх машинами.

Його послухався Фідель Кастро. У 1970 році кубинські виробники сигар назвали на честь Давидоффа три сорти сигар.

Зіно Давидоффу приписують створення першого настільного хумідора, спеціального дерев’яного контейнера для зберігання сигар.

Давидофф написав «Книгу експерта з сигар» яка була опублікована у 1967 році французькою, а згодом перекладена п’ятьма іншими мовами.

Сьогодні фірма DAVIDOFF — це не лише сигари, але й винно-коньячні вироби, косметика, парфуми, врешті — оправи для окулярів та шкіряні сумки.

Засновник комерційно успішної імперії DAVIDOFF прожив 88 років і помер у Женневі у 1994 році.



post_likes( '' ); }?>

Василь Вишиваний

Австрійський ерцгерцог став українським поетом та військовим діячем прийнявши безпосередню участь у національно-визвольних змаганнях (1917-1921рр.)

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Вільгельм Франц фон Га́бсбург-Ло́трінген (1895-1948) член цісарської родини найбільшої у Європі імперії – Австро-Угорщини.

З юнацьких років закохався у магію української культури та красу її землі, що усе своє життя присвятив справі її визволення та здобуття омріяної незалежності.

В елізіум української національної історії Вільгельм увійшов, як військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь-лобіст українських інтересів у Австрійському сеймі.

З початку першої Світової війни один з Легіону Січових Стрільців. В його лавах дійшов до рангу полковника.

В Україні Вільгельма Габсбурга знали як Василя Вишиваного.

Цей поетичний псевдонімом йому дали українські вояки під час Першої Світової Війни.

Вільгельм змагав зі зброєю в руках в лавах УСС (Українських Січових Стрільців), УГА (Української Галицької Армії) та військових формувань УНР (Української Народної Республіки).

Був єдинодуцем та другом видатного українського полководця, який у 1918 році повернув Крим Україні – Петра Болбачана.

Австрійського ерцгерцога вважали одним з неофіційних претендентів на український трон у разі створення держави та ствердження монархічного ладу.

Хоча він сам офіційно ніколи не проголошував свої наміри бути українським монархом і навіть не мав до цього можливостей. Василь прославився своїми військовими та дипломатичними здібностями, поезією і любов’ю до України.

Його як і сотні тисяч патріотів та борців за українську державність спіткала трагічна доля загибелі від комуністичноїої репресивної машинерії.

Австрійський ерцгерцог після другої Світової війни був заарештований радянськими солдатами на вулицях Відня та доправлений до Києва, для дачі свідчень.

Не виявивши згоду співпрацювати зі слідством загинув від рук нквс-івців в застінках Лук’янівської тюрми у 1948 році.

Його тіло було таємно поховане під покривом ночі у колективній могилі замордованих в’язнів на північному боці Лук’янівського цвинтаря у Києві.



post_likes( '' ); }?>
/**/