Олександра Екстер

Київська художниця, яка стояла біля витоків абстрактного мистецтва та модерної сценографії.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Без перебільшення знаковою фігурою на поприщі абстрактного мистецтва виявилась киянка Олександра Екстр.

Її дошлюбне прізвище – Григорович недвозначно підкреслює українське походження, втім майбутня легенда мистецького авангарду народилась на території нинішньї Білорусі.

Найвиразнішими набутками її творчість відзначилась у царині нових модерністських течій, таких як кубізм та футуризм.

Експерементаторський хист Олександри Екстр розташував її біля витоків нового безпредметного малярства, ритмоілюстрації та сценографії.

Натхненницею та оракулом абстракціонізму вона стала у той час, коли майстри, які згодом уособлювали європейський некласичний живопису (Пікассо, Брак, Леже) навіть не наважувались думати про щось подібне.

Саме тому є підстава говорити про те, що винахідлива киїянка своїми творчими візіями випереджала епоху у якій жила.

Під її безпосереднім впливом французькі кубісти значно сміливше розкріпачували свою палітру.

У київській студії вона навчала основам абстрактного мистецтва навіть дітей.

Головною фішкою її методи було заохочення дітей ілюструвати казки не сюжетно, а за допомогою ритмів.

Подібний прийом до цього ніким не використовувався.

Однак головні новаторські схеми Екстр були реалізовані саме у театральному мистецтві.

Чи не вперше у світовій сценографії вона наважилася обігрувати весь куб сцени, а не лише її підлогу-планшет.

Її революційний винахід був позитивно сприйнятий теоретиками театральної сценографії та швидко зазнав поширення на сценах експерементальних студій та театрів Європи.

Теперішні шанувальники Мельпомени в Європі та Америці найчастіше й не здогадуються, що новітнім оформленням сценічного дійства — лаконічним, конструктивним, рухливим — вони зобов’язані художниці з України.

post_likes( '' ); }?>

Марія Примаченко

Народна майстриня, роботи якої стали зразками сучасного наївного мистецтва

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Марія Примаченко – одна з найяскравіших у світі представниць народного примітивного мистецтва.

За життя тривалий час лишалася невідомою. У 1936 році Примаченко запрошена до експериментальних майстерень при Київському музеї українського мистецтва.

Її твори з незмінним успіхом експонуються у Парижі, Монреалі , Празі, Варшаві, Софії.

Неповторний стиль та мистецький почерк високо оцінив Пабло Пікассо, а міжнародна організація ЮНЕСКО визнала 2009-ий рік – роком Марії Примаченко.

href=”http://pro-ukraine.com/wp-content/uploads/2016/11/7_104.jpg”>7_104


post_likes( '' ); }?>

Михайло Бойчук

Засновник школи неовізантійського живопису, яка здобула прихильність та визнання з боку провідних європейських майстрів пензля ХХст.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Неовізантійське мистецтво початку 20-го ст. напряму пов’язане з ім’ям Михайла Львовича Бойчука.

Визначний український художник, живописець-монументаліст, разом зі своїми прибічниками-митцями резонансно дебютував у паризькому «Салоні незалежних».

Найавторитетніше арт-видання тогочасся журнал «Аполон» поміж представлених на виставці робіт відзначив лише твори «бойчукістів».

Студіюючи в Парижi історію мистецтв, Бойчук та його послідовники невдовзі прийшли до орієнтації на мистецтво Візантії й Київської Русі, вбачаючи у ньому вершинні явища художньої творчості (М. Бойчук прагнув саме на таких засадах почати відродження нового українського мистецтва).

Деякі дослідники мистецтва називають Бойчука українським Дієго Рів’єрою маючи на увазі спорідненість творчих концепцій двох майстрів світового значення.

post_likes( '' ); }?>

Супрематизм

Автор загадкової та водночас скандальної картини “Чорний квадрат” та засновник супрематизму – Казимир Малевич був киянином і впевнено вважав себе українцем .

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Супрематизм – найбільш скандальна та революційна течія у сучасному мистецтві. Вона стала титульною в межах культурного явища більш відомого як Авангард. На полотнах його представників відсутні образи упізнаваного реалістичного світу, натомість композиція малюнку вибудована за допомогою абстрактних геометричних фігур.

Найвідомішою з таких картин є «Чорний квадрат» Казимира Малевича.

Ім’я та творчість цього художника є своєрідною нульовою точкою супрематизму як напряму у живописі.

За походженням Малевич був поляк, але на сторінках свого щоденника неодноразово писав що насправді є українцем. Він народився у Києві у 1878 році і дитинство та юність провів на території Вінниччини, Харківщини, Чернігівщини. Його батько був інженером цукрового виробництва і саме тому родина Малевичів змушена була переїжджати у містечка де функціонували великі цукрові заводи.

У 1895-му році вступає Київської мистецької школи. Його вчителем стає видатний український живописець Микола Пимоненко.

З 1904 року перебирається до Москви. У 1927-му році будучи відомим експериментатором та теоретиком мистецтва Малевич за чільної підтримки Миколи Скрипника повертається до Києва.

Тут він викладає в Київському художньому інституті в колі визначних колег по мистецькому цеху, а саме В. Татліна, М. Бойчука, О. Богомазова, В.Пальмова та працює у харківському футуристичному журналі «Нова Генерація».

У 2012 році, у Києві вулиця Боженка була перейменована на Малевича та у прилеглому до неї сквері було споруджено пам’ятний меморіал-інсталяцію на честь відомого майстра пензля.



post_likes( '' ); }?>
/**/