Яблуня «Ренет Симиренко»

Український селекціонер – Лев Платонович Симиренко вивів унікальний сорт яблуні

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

. Чи не найкориснішим та найсмачнішим за своїми властивостями яблуком є унікальний селекційний винахід українця.

Якщо припустити, що Адам спокусився в Едемському саду саме яблуком Симиренка, підгрунття його переступу стає більш ніж зрозумілим.

Автором неперевершеного сорту яблуні є видатний український селекціонер, помолог Лев Платонивич Симиренко. Завдячуючи його інженерно-селекційним зусиллям люди у багатьох точках планети можуть смакувати соковитий плід його яблуньки.

Чергова хвиля популярності спіткала її після техногенної аварії на Чорнобильській атомній станції, оскільки сучасними вченими було встановлено факт сприятливого впливу яблук Симиренка на процес виведення радіонуклідів з організму.

post_likes( '' ); }?>

Компакт-диск

Український вчений – В’ячеслав Петров першим запропонував принцип фіксації інформації на оптичному диску.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Київський вчений у галузі оптоелектронного матеріалознавства, інформаційних технологій та оптичного запису інформації В’ячеслав Петров на Всесвітньому електротехнічному конгресі в 1977 році вперше запропонував до розгляду концепцію оптичного диска як “єдиного носія інформації”.

Подія сталася за сім років до появи перших компакт-дисків .

У своїй доповіді Петров науково обгрунтував принципи створення оптико-механічних запам’ятовуючих пристроїв.

Свій науковий шлях вчений розпочав з Харківського політехнічного інституту.

У різні періоди життя активно займався науково-організаційною роботою обіймаючи посади від керівника лабораторії Інституту електродинаміки до заступника академіка-секретаря Відділу інформатики НАН України.

У 1987 році виступив у ролі засновника Інституту проблем реєстрації інформації (який очолює і по нині), а у 1991 році започаткував роботу електронної комп’ютерної газети «Все-Всім».

На рахунках В’ячеслава Петрова 8 наукових монографій та 230 новаційних винаходів.

З числа останніх 4 патенти було придбано компанією Samsung.

Протягом років дослідницької діяльності вчений розробив перший у світі метод оптичного динамічного імерсійного запису інформації, обгрунтував метод виготовлення оптичних носіїв інформації на сапфірі з великим терміном зберігання, запрпонував оптимальний спосіб виготовлення високоякісних мікрорельефних структур для високоефективного лікування косоокості у дітей (винайдений ним набір компенсаторів зареєстровано в МОЗ України як виріб медичного призначення), та розробив комплекс прецизійного обладнання для відтворення й реставрації звуку з воскових циліндрів Едісона, який на думку міжнародних експертів є найкращим у світі.

Завдяки останньому вдалося відтворити унікальні колекції звукового надбання світового рівня, що стали частиною Реєстру ЮНЕСКО світових культурних пам’яток «Пам’ять світу».

Заслуги В’ячеслава Петрова відзначені чисельними дипломами, нагородами НАН України та державними нагородами – орден «Знак пошани» (1986), ордени «За заслуги» III,ІІ та І степені.

post_likes( '' ); }?>

Електрокабель

Підземна електрокомунікація міст стала можливою завдяки винаходу українського інженера.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Підземний електричний кабель – засіб, без якого неможливо уявити будь-які електрокомунукації сучасного міста. Цей, здавалося б простий, але вкрай необхідний засіб електросполучення вперше прокладено під землею українським вченим та винахідником Піроцьким Федіром Аполоновичем. Важлива в історії техніки подія відбулась у тогочасній столиці Російської імперії, в Санкт-Петербурзі у 1881-му році. Своїм практичним винаходом інженер уможливив передачу електроенергії від гарматного ливарного заводу до Артилеристської школи. Також він став автором проекту централізованої підземної мережі та запропонував у своїх розробках нову конструкцію доменної і пекарної печі. Сьогодні незлічені електричні кабелі поєднані у мережі, немов павутиння розкинулись у підземеллях сучасних міст та мегаполісів.



post_likes( '' ); }?>

Гнучкий тканинний супер-конденсатор

Львівські вчені першими в світі винайшли тканину, від якої можна заряджати гаджети.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Сенсаційний винахід українських вчених віднині дозволятиме заряджати пристрої мобільного зв’язку та планшети від курток і наметів.

Мова йде про тканину, що володіє властивостями супер-конденсатора з чудодійним ефектом. Спочатку він аккумулює енергію сонця, а згодом слугує джерелом енергії для зарядних пристроїв. Дивовижний супер-конденсатор винайшли львівські вчені у 2011 році, але як часто те буває з українцями, не встигли запатентувати його.

За допомогою цього матеріалу можна виготовляти сумки одяг та намети, від яких без ускладнень заряджатимуться мобільні переносні гаджети з зарядними пристроями.



post_likes( '' ); }?>

Гас (рос. Керосин) та гасова (керасинова) лампа.

Гас (рос. керосин) було винайдено у лабораторії львівської аптеки.

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Роль гасу (рос. “керосину”) в сучасному технологічно розвиненому світі надзвичайно велика.
Діапазон його застосування простерається від сфери медицини (як засобу дезінфекції та поширеного компоненту ліків) до військових потреб (паливо для ракет та літаків).

Історія цієї речовини напряму пов’язана з Україною. Справжніми винахідниками гасу виявились львівськи фармацевти, які своїми експерементальними пошуками випередили канадського лікаря та геолога А. Геснера.

Саме з його ім’ям хибно пов’язують подію відкриття рецепту, завдяки якому людство отримує гас.

Львівськими аптекарями Йоганом Зегом та Ігнаци Лукасевичем у 1853 році оприлюднено найоптимальніший метод отримання гасу за допомогою крекингу нафти. Зрозумівши переваги свого винаходу вони сконструювали першу у світі гасову лампу.

Народження нового унікального відкриття відбулося у стінах львівської аптеки «Під золотою зорею», що разташовувалася на вулиці Коперніка. Щоправда фармацевтів не задовільнив власний здобуток, оскільки метою лабораторних експерементів було отримання рецепту переробки нафти на спирт, до пошуків якого їх щоразу змушував власник аптеки пан Миколяш.



post_likes( '' ); }?>

Рентген

Так звані рентгенівські промені були відкриті українцем Іваном Пулюем на 12 років раніше за Рентгена. А от патент…

slug.'">'.$category->cat_name.''; } ; $category->slug ?>

Що Україна дала світу

Іван Пулюй – український вчений з Тернопільщини, який, завдяки відкриттю природи х-випромінення зробив перший в історії знімок руки своєї доньки.

Технологія опромінення та самі промені через 12 років були запатентовані як рентгенівські.

Формально документи на реєстрування винаходу першим подав німецький вчений, тому саме з його ім’ям пов’язують цей феномен.

У 1880-1881 роках надав перший детальний опис катодних променів, природу яких він досліджував у вакуумних скляних трубках. Для цього вченому довелось освоїти майстерність склодува.

Тісно дружив з відомим сербським вченим Ніколою Теслою. Останній запозичував для власних експериментів винахід українця, що отримав у науці назву вакуумна «лампа Пулюя».

Цей науковий витвір став своєрідним прообразом сучасних рентгенівських апаратів та був вдізначений Срібною медаллю Міжнародної електротехнічної виставки у Парижі.

Унікальність «лампи» полягала у тому, що вона генерувала промені, які згодом стали називати рентгенівськими.

Окрім цього українець запровадив новітній курс електротехніки та заснував першу у Європі кафедру фізики та електротехніки у Німецькій вищій Технічній школі.

Створену ним кафедру очолював протягом 32 років. Його внесок гідно було оцінено урядом Австро-Угорщини та призначено на посаду державного радника з питань електротехніки Чехії та Моравії.

Паралельно з науковою діяльністю вчений також опанував багатьма мовами (німецькою, іберійською,староєврейською та грецькою) і разом з класиками української літератури Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуй-Левицьким займався перекладом першої Біблії виданої українською мовою.

Ця подія сталася у Відні у 1871 році.





post_likes( '' ); }?>
/**/